ТОМ, у, ч. Частина якого-небудь твору, збірки творів, видання, яка становить окрему книжку, а також окрема книжка якогось твору, збірки творів, видання. Не знаю, чи вже скінчили вони друкування першого тому, чи й досі тягнуть? (Мирний, V, 1955, 433); Посилаю Вам твори Горького, лиш перший том можна було дістати (Стеф., III, 1954, 189); Прочитавши в газетах про остаточне приборкання бурських повстанців,.. батько вийняв четвертий том енциклопедії (Смолич, II, 1958, 9); // Окрема книжка (в якомусь зібранні книжок, бібліотеці і т. ін.). — Людмило Леонідівно, до речі: здається, ще цього року ваша розкішна бібліотека збагатиться ще на один том.. Сьогодні здав до друку останню коректуру своєї збірки лірики (Головко, II, 1957, 488); // розм. Взагалі велика, товста книга. Сьогодні стрінемось… Ми станемо знайомі… Для вас це зайвий епізод, — Для мене ж день думок, турбот, Яких не спишеш в цілім томі (Олесь, Вибр., 1958, 329); * Образно. Люби його [життя], люби, як я любив, дитя, Як знову я ладен — і можу ще любити! Перед тобою світ — великий том розкритий, І перші букви в нім тобі лише дались… (Рильський, III, 1961, 88).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 182.