ТОРОХКОТНЯ́, і́, ж., розм., зневажл. Дія за знач. торохкота́ти, торохкоті́ти та звуки, утворювані цією дією. У Ніни лящало в ушах [у вухах] від цієї [Софиної] торохкотні (Коп., Земля.., 1957, 171).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 207.