ТОТЕМІ́ЗМ, у, ч. Одна з первісних форм релігійних вірувань, за якою нібито існує надприродний зв’язок між даною родовою групою людей і тотемом. Найдавнішими формами релігійних уявлень і вірувань були тотемізм, магія й анімізм (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 21); Суть тотемізму полягає в уявленні, ніби кожна родова група [первісних] людей мала спільного предка у вигляді тварини або рослини, якого вона вважала своїм родоначальником і покровителем. Така тварина або рослина була тотемом для роду.. і об’єктом культового поклоніння для всіх членів роду (Іст. УРСР, І, 1953, 15).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 212.