ТО́ЧНИЙ, а, е.
1. Виміряний, вирахуваний з максимальним наближенням до об’єктивних даних; протилежне приблизний. Московська радіостанція дає сигнал точного часу рівно о 19 год. 00 хв. (Астр., 1956, 38); Точна вага; Точний розмір; // Який установлює об’єктивне число, кількість і т. ін. чого-небудь. Точне вимірювання; Точний підрахунок; // Який об’єктивно, правильно показує число, кількість і т. ін. чого-небудь. Точні ваги; Точний годинник; Точні вимірювальні прилади; // Пов’язаний з вимірюваннями, обчисленнями; який грунтується на математичних розрахунках. На підприємствах цієї галузі [машинобудування] повільно застосовується холодне і гаряче точне штампування, точне литво (Ком. Укр., 6, 1960, 14); Точні методи дослідження.
∆ То́чні нау́ки — науки, основні методи яких у більшій чи меншій мірі пов’язані з вимірюванням величин, напр.: математика, фізика, хімія та ін. Протягом останніх п’яти років точні науки, і насамперед фізика й хімія, ведуть наступ на корінні проблеми, які постають перед природодослідниками при вивченні світу живих істот (Наука.., 8, 1965, 2); Гармата знову ожила. Комісар садив із неї сам, як професор точних наук (Ю. Янов., І, 1954, 54).
2. Який у подробицях і деталях відбиває певний об’єктивний зміст; не приблизний, не загальний. Оце точний науковий нарис Чорного моря на підставі власних спостережень… (Вишня, І, 1956, 177); Про укріплення противника ніхто не мав точного уявлення, але.. війська з ходу пішли на штурм (Гончар, II, 1959, 401); Співробітники станцій «Північний полюс» складають точні карти Північного Льодовитого океану (Фіз. геогр., 5, 1956, 7); // Який найповніше передає зміст відповідного поняття, суть явища. У нас якось майже вийшов з ужитку термін словесність. Тим часом це дуже місткий і дуже точний термін (Рильський, IX, 1962, 192); Адже він сам колись навчав Жукову знаходити точне, найвразливіше слово, щоб воно влучало в ціль (Донч., V, 1957, 483); // Який цілком відповідає певному зразкові, оригіналові, першоджерелу тощо. Він повторює напам’ять точні вислови циркуляра (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 282); Точна копія; Точний переклад.
◊ У то́чному розумі́нні [цього́ сло́ва] див. розумі́ння.
3. Який цілком відповідає певним вимогам, потребам тощо. Тільки точне виконання кожним загоном свого завдання могло забезпечити загальний успіх (Гончар, III, 1959, 98); // Виконуваний, здійснюваний у повній відповідності з розрахунком; доцільний, такий, як треба, як передбачено, намічено. Кожний робітник.. виконував якусь певну й обмежену частку загальної роботи.. Можна було помітити точні, добре вивірені й виміряні рухи (Смолич, І, 1958, 75); Точний вогонь артилерії; Точний захист у шаховій грі.
4. Вичерпно визначений, конкретний. Опівдні Бутаков визначив координати своєї стоянки від Грінвічського меридіану, потім вирахував точне місце, де знаходиться дельта Амудар’ї (Тулуб, В степу.., 1964, 280); Точна адреса; Точний строк; Точні відомості; // Розроблений, опрацьований у всіх подробицях, деталях; докладний, вичерпний. «Правдизм» — це течія, яка дала точні марксистські відповіді, резолюції.. в усіх питаннях тактики і організації і програми (Ленін, 25, 1972, 209); Полковники й підполковники пояснили солдатам наказ командування. Полки стояли в імлі. Наказ був точний, і кожен давно вже знав свій маневр і передумав безліч думок, готуючись до переправи (Довж., І, 1958, 316); Від Кротова Кочубей виїжджав уже з точним планом дій. Два місяці він побуде в кращій артілі району на практиці, а потім райком партії пошле його в інший колгосп (Зар., Світло, 1961, 39); Точна інструкція.
5. Який суворо дотримується встановленого порядку, певних строків, термінів; акуратний, пунктуальний. Його ексцеленція [величність] був дуже точний. Скоро тілько вдарила дев’ята година, був він уже в урядовім будинку (Фр., IV, 1950, 164); Він [О. Вишня] до того точний, що можна перевіряти годинника по тому, як акуратно з’являється в редакцію (Вітч., 8, 1958, 97); // Який дотримується об’єктивності, правдивості в обчисленнях, підрахунках і т. ін. Бути точним у розрахунках з ким-небудь; // Який дотримується вичерпної визначеності, конкретності в словах, виразності, чіткості у висловлюваннях, повідомленнях і т. ін. [Сусана:] Щастя? А що ви звете щастям? Адже ж ви поет, а поет повинен бути точним. І знати ціну словам (Коч., II, 1956, 450).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 216.