ТО́ЧНІСТЬ, ності, ж.
1. Якість за знач. то́чний 1-4. Точність ваги; Точність обчислення; На мене навіть скаржаться часом, що я псую «точність вислову» своїми «стилістичними покрасами» (Л. Укр., III, 1952, 692); Від якості перекладу залежить точність передачі змісту (Мовозн., VI, 1948, 84); Вже накреслено кілька шляхів підвищення надійності деталей. По-перше, це точність і якість їх виготовлення (Наука.., 8, 1963, 17).
2. Високий ступінь відповідності об’єктивним даним, дійсності. В перекладі додержано якнайближчої точності щодо тексту, поданого у проф. Відемана (Л. Укр., IV, 1954, 274); А ще важче розповісти вам з історичною точністю й датами деталі тодішнього київського життя (Ю. Янов., II, 1954, 15); // Ступінь об’єктивності у вимірах, в обчисленні величин. Мене на заводі і в цеху величають майстром високої точності (Вітч., 2, 1956, 106); Вчені можуть тепер на тисячі років наперед і з точністю до кількох секунд розрахувати час початку й закінчення сонячних і місячних затемнень (Наука.., 2, 1958, 48); Математики заздалегідь з великою точністю обчислюють висоту і тривалість припливів в океані (Наука.., 10, 1965, 12); — Мені здається, — говорив Брянський, — що ці спостереження я обгрунтував досить переконливо. З математичною точністю (Гончар, III, 1959, 84); Задана точність виміру — 0,5 мм; // Висока міра правильності в діях, рухах, розрахунках і т. ін. Слуга рухався плавко і зовсім беззвучно. З максимальною точністю рухів і жестів (Смолич, І, 1958, 64); Наша робота слюсарів-складальників потребує точності. Відрегулюєш правильно барабан, то й верстат працюватиме довго і безвідмовно (Веч. Київ, 2.IV 1968, 1).
3. Суворе, ретельне дотримання необхідних норм, вимог; акуратність, пунктуальність. Було їй [Тамарі] від Кирила Васильовича за те, що прийшла раніше призначеного ним часу!.. — Точність! Точність! Ти що, забула про нашу вимогу? Забула, що ми в підпіллі (Хижняк, Тамара, 1959, 104); Від кожного партійного і радянського працівника Ленін вимагав бездоганної точності у виконанні своїх обов’язків, дисциплінованості, високої відповідальності за доручену роботу (Ком. Укр., 4, 1960, 62).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 217.