ТРАВОПІ́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до травопілля. Чому врожайні ярі хліба — пшениця, гречка, просо? Бо травопільною сівозміною збагатили грунт (Горд., Цвіти.., 1951, 32); Травопільна система, звичайно, знищить бур’яни на наших полях (Вісник АН, 4, 1949, 18).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 222.