ТРАКТ, у, ч.
1. Те саме, що шлях 1. Йдуть вони [брати] день, вийшли на великий тракт (Н.-Лев., III, 1956, 289); Їхали [повстанці] битим трактом, на котрім голосно роздавався тупіт їх коней (Фр., VIII, 1952, 288); Під час вітру падали у нас сніги.. В горах, на сімферопольському тракті, пошта два дні стояла в снігу, поки її відкопали (Л. Укр., V, 1956, 219); До Москви, як відомо, він [Т. Шевченко] їхав поїздом., а звідти поштовим трактом (Літ. Укр., 8.III 1968, 2).
2. спец. Сукупність технічних засобів для передавання, переміщення чого-небудь. У стрічкопротяжний тракт заряджають певну частину фільмокопії і після розвертання механізму проектора вмикають електродвигун (Пересувні кінопр., 1959, 218).
∆ Травни́й тракт — сукупність травних органів людини й тварин. Складний процес травлення й засвоєння їжі відбувається на всьому протязі травного тракту, починаючи від порожнини рота (Курс патології, 1956, 284); Шлунко́во-кишко́вий тракт — шлях, що його проходить їжа в організмі людини й тварин від шлунка до відхідникового отвору. Регулярні приймання їжі сприяють регулярній діяльності шлунково-кишкового тракту (Заг. догляд за хворими, 1957, 60).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 225.