ТРАЛ, а, ч.
1. Велика сітка, що має форму мішка, для ловлення морської риби з невеликих суден — траулерів. Закинули [матроси] в море трал. Це сіть така, якою рибу ловлять. Потягли трал за собою (Трубл., І, 1955, 219); Рибна промисловість, як відомо, використовує велику кількість синтетичних матеріалів. З них виготовляють трали, неводи, деталі механізмів (Роб. газ., 21.II 1964, 2); Тепер світлоелектролов широко застосовується на промислі сайри, причому такі знаряддя лову, як трал, стали зайвими (Хлібороб Укр., 4, 1966, 47).
2. Пристрій для виловлювання та знищення підводних мін.
3. Прилад для виявлення підводних перешкод, а також для дослідження рельєфу дна, його флори та фауни.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 227.