ТРАМБО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до трамбува́ти. За стежкою, трамбованою крупною рінню з дна гірської ріки, одна біля одної, нудним геометричним рисунком, розкинулись клумби (Вітч., 7, 1947, 64).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 228.