ТРАМВА́ЙЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до трамва́й. — Чапай, — сказала поруч особа трьох-чотирьох років віку.., — тобі трамвайчик ніжку одрізав? (Ю. Янов., І, 1954, 11); З вокзалу Платон доїхав маленьким чепурним трамвайчиком до готелю «Україна», а там показали йому і вулицю Котовського (Зар., На.. світі, 1967, 164).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 228.