ТРАНСЛЯ́ЦІЯ, ї, ж.
1. Передавання на далеку відстань програм по радіо або телебаченню безпосередньо з місця дії (з театру, аудиторії, стадіону тощо). Використовуючи високо підняті супутники, можна здійснити трансляцію [телевізійної програми] відразу по всій країні (Рад. Укр., 4.Х 1962, 3); Трансляція хокейної гри із стадіону; Трансляція концерту.
2. Передача радіомовних і телевізійних програм через мережу проводів. Під час трансляції телеглядач дивиться на дію очима досвідчених режисерів, телеоператорів і бачить їх у різних ракурсах та планах (Літ. Укр., 7.VІ 1968, 3).
3. Те, що передається в такий спосіб. Слухати трансляцію.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 230.