ТРАНСПОНО́ВАНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. мин. ч. до транспонува́ти. Захоплення і невиправдане оперування найновішою термінологією в мовознавстві, часто почерпнутою і транспонованою з різних технічних, кібернетичних, біологічних, а також філософських наук, непомірне її ускладнення не може компенсувати безплідності, безефектності деяких «досліджень» і їх результатів (Розв. мов соц. націй, 1967, 13).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 231.