ТРАХЕОТОМІ́Я, ї, ж., мед. Хірургічний розтин трахеї з наступним уведенням до неї спеціальної трубки для відновлення дихання. — Дитині, мабуть, потрібна допомога хірурга… трахеотомія, вона захлинається (Ле, Міжгір’я, 1953, 35); Щойно дівчину привезли, їй зробили трахеотомію — операцію підключення до горла апарата, який тепер за неї дихав (Наука.., 4, 1974, 42).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 240.