ТРЕМБІТА́ННИК, а, ч., діал. Трембітар. Аж на горі вварилася вечеря. Поки гості попоїли, трембітанники заграли вже на вставання (Гжицький, Опришки, 1962, 28).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 242.