ТРЕПА́Н, а, ч., мед. Хірургічний інструмент для свердління кістки під час трепанації; // Особливе свердло для прорізування отвору в рогівці враженого ока. Разом з інженером А. П. Марцинковським він [В. П. Філатов] створює нарешті трепан зовсім нової конструкції (ФМ-1) (Наука.., 4, 1969, 35).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 246.