Слово "триб" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ТРИБ1, а, ч., техн. Те саме, що шестірня́. Скупе світло упало на горбату віялку, накриту брезентом, на блискучі триби січкарні (Кос., Новели, 1962, 152).

ТРИБ2, у, ч., заст. Хід, порядок. Лягаєм спати дуже рано, раніш 11-тої, бо тут уже такий триб (Л. Укр., V, 1956, 337); Доїння відбувається бистро, раз заведеним трибом (Хотк., Довбуш, 1965, 89); // Спосіб життя. — Дасте ви жінці своїм трибом жити, і все пропало, рушиться сім’я (Кол., Терен.., 1959, 229).

Іти́ (піти́) свої́м три́бом: а) іти, відбуватися своїм ходом (порядком). Справи пішли своїм трибом (М. Ол., Леся, 1960, 175); б) іти своїм шляхом у житті. Так і помер Сахно. А як помер, залишились сини, пішли своїм трибом (Мик., II, 1957, 75); Триб життя>́ — те саме, що Спо́сіб життя́ (див. спо́сіб). Ярина знала вже, що батьки її бідніють і хоч не показують сього перед людьми, навіть триб життя не змінюють, але почувається вже потреба негайної ліквідації інтересів для забезпечення хоч неласого шматка хліба (Коцюб., І, 1955, 156); Поволі обертався знайомий вербівчанам, з року в рік повторюваний триб життя рідного села (Іщук, Вербівчани, 1961, 40); Триб ми́слення — напрям, склад думок. Психологи-фізіономісти твердять, буцім наш інтимний світ, як і триб мислення, характер та фах лишають карб на нашій зовнішності (Літ. Укр., 11.I 1968, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 250.