ТРИВА́ЛІСТЬ, лості, ж.
1. Абстр. ім. до трива́лий 1. Маєш усе це признати, як хочеш на сталій основі Світ утвердити і вічну тривалість йому забезпечить. Щоб не схитнулася цілість речей у підвалинах власних (Зеров, Вибр., 1966, 184); Досвід, набутий при космічних польотах товаришів Гагаріна й Титова, дав змогу всебічно підготувати космонавтів Ніколаєва й Поповича до польоту значно більшої тривалості (Рад. Укр., 15.VІІІ 1962, 2); А муж її теж, очевидно, пройнявся повагою перед глибиною й тривалістю такого почуття — він навіть приятелював з Яцьком-партизаном (Крот., Сини.., 1948, 46).
2. Час, період, строк, протягом якого щось діє, відбувається, існує. Середня тривалість життя населення в СРСР різко збільшиться порівняно з дореволюційним часом (До 40-річчя Вел. Жовтн. соц. рев., 1957, 34); Математики заздалегідь з великою точністю обчислюють висоту і тривалість припливів в океані (Наука.., 10, 1965, 12); З розвитком техніки праця стає дедалі легшою, скорочується її тривалість (Ком. Укр., 12, 1967, 41).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 252.