ТРИДНІ́ВКА, и, ж., діал. Проміжок часу в три дні. — Іди, дурна, — відозвався [відізвався] Клим,.. — сім триднівок би-сь постила, сім п’ятниць би-сь поклони била, коби тя [тебе] такий чепурний молодець посватав! (Фр., VIII, 1952, 214); // Про те, що триває три дні. Дощ невгавав. Стали люди показувати своє невдоволення з нього здогадами, коли він уже раз перестане. — Це допевне триднівка! — здогадувались (Март., Тв., 1954, 412).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 256.