ТРИНАДЦЯТИРІ́ЧНИЙ, а, е.
1. Який триває тринадцять років. Тринадцятирічне перебування Тичини у чернігівських духовних школах, бурсі та семінарії з їхньою схоластикою, страхом перед живою думкою, системою шпигунства й лицемірства лягли тягарем на душу вразливого юнака (Рад. літ-во, 5, 1971, 49); Тринадцятирічний термін.
2. Віком тринадцять років. А Савочка, очевидно, не впізнав його. Та й як упізнати! Тринадцятирічним хлопцем сидів він востаннє біля його кашоварні (Мушк., Серце.., 1962, 6).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 265.