ТРИХОДОВИ́Й, а́, е́.
1. Який розв’язується трьома ходами (про шахові задачі). У розв’язанні триходових задач треба проаналізувати всі основні варіанти, тобто такі, де в чорних є активний захист від мата (Веч. Київ, 5.І 1971, 3).
2. Який забезпечує три робочі ходи (про коробку передач в автомобілі тощо). На вантажних автомобілях установлюються чотири— або п’ятиступінчасті триходові коробки передач. Такі коробки забезпечують чотири чи п’ять передач вперед і дозволяють краще використовувати потужність двигуна (Автомоб., 1957, 147); Коробка передач самохідного комбайна — триходова. Вона має чотири передачі вперед і одну назад (Зерн. комбайни, 1957, 255).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 269.