ТРУБОВОЛОЧИ́ЛЬНИЙ, а, е. Який виготовляє труби способом волочіння. Трубоволочильний цех; // Признач. для виготовлення труб способом волочіння. Пущений тут [у Дніпропетровську] зовсім недавно найбільший у країні трубоволочильний стан із тяговим зусиллям 150 тонн перевершив проектну потужність (Роб. газ., 14.IX 1966, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 291.