ТРУБОКЛА́Д, а, ч. Робітник-будівельник, який будує заводські труби (димарі). — Професія трубокладів — складна й небезпечна. І вони пишаються нею, тримають себе гідно (Ткач, Черг. завдання, 1951, 129).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 291.