ТРУЖДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., заст. Старанно працювати; трудитися. [Кіндрат Антонович:] Я цілий вік труждався, навколішках повзаючи (Кроп., II, 1958, 328); Тут матінка безрадісна моя Та батько заклопотаний труждались, Від сина щастя ждали й не діждались… (Перв., І, 1958, 317); // коло чого. Докладати багато зусиль, щоб зробити що-небудь. Комісію обрали, і знову.. найкращі грамотії комуни довго труждались коло телеграми (Мик., II, 1957, 561).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 297.