ТРУПОСПА́ЛЕННЯ, я, с., архл. Обряд поховання померлих — спалювання трупів. Шар вугілля, попелу та кусків обпаленої глини з перепаленими людськими кістками свідчить про виявлення поховання з трупоспаленням (Археол., IX, 1954, 148).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 299.