Слово "трут" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ТРУТ1, а́, ч.

1. Гніт або висушений гриб трутовик, який займається від іскри і використовується при викрешуванні вогню. [Дядько Лев (сідає під дубом на грубу коренину і пробує викресати вогню, щоб запалити люльку):] Аякже! викрешеш! і губка змокла… і трут згубився… (Л. Укр., III, 1952, 210); Він кресав і кресав вогонь. Ось почав тліти, а далі спалахнув ясним вогником трут (Скл., Святослав, 1959, 106).

2. Те саме, що трутови́к. З щілин дубової колоди пробивався трут.

ТРУТ2, а́, ч. Те саме, що тру́тень. Цар і трут на дурняк живуть: інші працюють, а вони мед їдять (Укр.. присл.., 1955, 3); Мов нараз світ погас, зблід наш Мирко, як хустина; вже сварить його й дитина, що він трут і галапас (Мак., Вибр., 1954, 433).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 302.