ТРУЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., діал. Штовхатися. Інші [школярі], сміліші, ходили по класу, билися, тручалися поміж лавками (Фр., І, 1955, 239); // Цокатися. Ще раз поцілувалися [спільники] і почали тручатися приязно чарками (Круш., Буденний хліб.., 1960, 309).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 304.