ТРЯСОВИ́ННИЙ, а, е. Прикм. до трясовина́. Горе.. тому, хто зважиться іти через Сиваш, не знаючи бродів! Не один уже пішов з головою в смердючу трясовинну твань (Гончар, II, 1959, 397).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 305.