ТРІСК, у, ч.
1. Різкий звук, який утворюється, коли щось ламається, лопається, тріскає, розривається. Чути було вигуки, оклики, тріск ламаних меблів (Фр., VI, 1951, 155); Почув [Іван] ще тріск кості, гострий до нестерпучості біль, що скорчив тіло (Коцюб., II, 1955, 351); Пищиків зараз Андрійко не робить, бо стручки на акації вже засохли, поскручувались, і з них із тріском вискакує дрібне насіння (Донч., VI, 1957, 489); Мороз вишкрібав землю так, що димом обгорталася, дерева лопалися з тріском (Тют., Вир, 1964, 461); // Шум від різких, коротких ударів, стуків, пострілів тощо. Переходять [процесії] через площу, серед диму і тріску петард і щезають у церкві (Коцюб., III, 1956, 413); Навіть на плацу під сухий і заглушливий тріск барабанів народжувалися в ньому іронічні рядки в ритм цим клятим барабанам (Тулуб, В степу.., 1964, 124); Зірвався вітер і з тріском захлопнув віконницю (Галан, Гори.., 1956, 109); І кулеметів злобний тріск В степу заклекотів (Мас., Сорок.., 1957, 451); // Шум, який утворюється під час згоряння чого-небудь. Весело, з тріском палає в печі сухий комиш (Коцюб., І, 1955, 387); У кімнату вривається запах жареного м’яса й цибулі,.. тріск полін під плитою і брязкіт посуду (Собко, Скеля.., 1961, 19); // Характерний звук під час електричних розрядів. Сахно вхопила лопатку.. і розлючено вдарила по дротах. Сильний сухий тріск із спалахом синіх іскор блискавкою розірвав тишу і темінь ночі (Смолич, І, 1958, 97); Дощ лив як із відра, небо закаламутилося і зробилося глиняного кольору; раптом біле сліпуче світло різонуло по очах людей і почувся сухий тріск; ..враз загоготіло по всіх небесах (Тют., Вир, 1964, 84); // Шум, що утворюється під час роботи деяких механізмів, знарядь, інструментів і т. ін. Міхи престрашні надимають [ковалі], Огонь великий розпаляють, Пішов тріск, стук од молотів. Вулкан потіє і трудиться (Котл., І, 1952, 209); Спалахи й тріск електрозварки, гуркіт пневматичних молотків — могутня симфонія, у якій народжуються морські судна (Веч. Київ, 16.XI 1967, 1); [Ральф:] В приймачі — тріск. Радист ніяк не може зв’язатися з командиром (Собко, П’єси, 1958, 91); // Тріскотливі звуки, що їх видають деякі птахи та комахи. Щебет в гаях солов’я, Коників тріск поміж трав… (Нех., Чудесний сад, 1962, 21); На городі.. заходилися два цвіркуни: то один сухо стрекотів, то другий,.. запопадливий стрекіт вилущувався із них з болісним тріском (Гуц., Скупана.., 1965, 22).
2. перен., розм., рідко. Великий скандал. Розлетівся і мій гурток, як кажуть, з тріском, а його ватажок вилетів з того села назавжди (Вас., IV, 1960, 25); Чоловіка, який очолював бригаду до Георгія Петровича, зняли. Причому, як ми інколи кажемо, з «тріском» зняли (Вітч., 12, 1958, 149).
◊ Провали́тися з [вели́ким] трі́ском — зазнати в чомусь ганебної поразки.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 274.