ТЯ́МОК, мку, ч., розм. Те саме, що тя́ма. Лежала [дівчина] цілий день без пам’яті слаба, Але надвечір їй вернувся тямок (Л. Укр., І, 1951, 116).
◊ Без тя́мку — те саме, що Без тя́ми (див. тя́ма). Він стояв, наче чмелений, і якось без тямку дивився вниз своїми косими очима… (Мирний, II, 1954, 197); Поверта́тися (поверну́тися, прихо́дити, прийти́ і т. ін.) до тя́мку — те саме, що Поверта́тися (поверну́тися, прихо́дити, прийти́ і т. ін.) до тя́ми (див. тя́ма). Машина рушила, а Андрій все ще ніяк не міг прийти до тямку (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 46).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 347.