УДО́БРЮВАТИ (ВДО́БРЮВАТИ), юю, юєш, недок., УДО́БРИТИ (ВДО́БРИТИ), рю, риш, док., перех. Вносити в грунт, водоймище добрива — речовини, що підвищують поживні властивості грунту, водоймища (для поліпшення росту і розвитку сільськогосподарських рослин, мікроскопічних водоростей тощо). Він нам розповів, як треба доглядати молодий сад, як вдобрювати землю, як формувати крону (Донч., V, 1957, 204); Бригада удобрює ставки гноєм, вносячи його по 5-10 тонн на гектар (Колг. Укр., 2, 1957, 30); Удобриш землю масно, вродить вона рясно (Рад. Укр., 7.IV 1961, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 396.