УЗОЛО́ЧЕНИЙ (ВЗОЛО́ЧЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до узолоти́ти. Чудесна наша країна: колосом взолочена; лісами взеленена; річками, озерами розпрозорена (Тич., III, 1957, 71).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 409.