Слово "уклінно" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


УКЛІ́ННО. Присл. до уклі́нний. Він.. схиляв уклінно голову, запрошує мене ласкаво заходити (Кол., На фронті… 1959, 137); І до них Кобзар підходить, привітається уклінно (Гур., Друзі.., 1959, 10); * Образно. Білим туманом виднілась праворуч нескошена гречка, а попереду уклінно хитали бронзовими головами соняшники (Цюпа, Назустріч.., 1958, 375).

Уклі́нно прошу́ (проха́ю), заст. — шанобливо-ввічлива форма прохання. — Уклінно прошу покуштувати моєї кулінарії (Донч., V, 1957, 474); Уклі́нно дя́кую, заст. — шанобливо-ввічлива форма подяки. [Юркевич:] Ось візьміть. (Дає йому гроші). [Носильник:] Уклінно дякую (Коч., П’єси, 1951, 283).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 418.