УКУ́ТУВАТИСЯ (ВКУ́ТУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., УКУ́ТАТИСЯ (ВКУ́ТАТИСЯ), аюся, аєшся, док.
1. Накриваючись, обгортатися чим-небудь для захисту від холоду, для зігрівання і т. ін.; закутуватися. Він обгорнув її плечі одною рукою поверх здорової теплої хустки, в яку вона укутувалась (Григ., Вибр., 1959, 390); У приміщенні було досить тихо, якось порожньо. Лиш де-не-де на ліжках, вкутавшись одежиною чи ковдрами, лежали пожильці (Коцюба, Нові береги, 1959, 72); // перен. Огортатися, обволікатися, оповиватися (туманом, димом і т. ін.).
2. тільки недок. Пас. до уку́тувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 427.