УЛАШТО́ВУВАТИ (ВЛАШТО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., УЛАШТУВА́ТИ (ВЛАШТУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., перех.
1. Організовувати, здійснювати який-не-будь захід. Стефан Потоцький часто влаштовував урочисті бенкети й полювання (Тулуб, Людолови, І, 1957, 93); Кожної суботи в училищному клубі показували новий кінофільм або влаштовували концерти (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 24); — Добре було б улаштувати такий цікавий, жвавий диспут про вибір професії (Донч., V, 1957, 462); // Робити що-небудь недобре, неприємне для інших; учиняти. У суботу, після вечірні, дяк для всіх своїх учнів улаштовував «субітки» — годував різками (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 20); Не раз куркульня влаштовувала на нього замахи та засідки (Гончар, II, 1959, 249).
2. Обладнувати, пристосовувати для чого-небудь. В деяких селах влаштовують під ринвами спеціальні цементовані ями-басейни для збирання дощової води (Гончар, Таврія, 1952, 29); Я влаштував майстерню у себе на квартирі і в ній працював три роки (Довж., І, 1958, 19); — Спочатку треба влаштувати літній майданчик, і, я вважаю, слід це зробити у слобідському парку (Шиян, Баланда, 1957, 195); Пані Софія знайшла собі іншу, що більш личила новому часові, забаву: влаштувала в маєтку «для солдатів» лазарет (Гончар, II, 1959, 29); // рідко. Лагодити що-небудь поламане, розбите і т. ін. Була осінь 1921 року. В село Цибулівку я приїхав з повіту влаштувати зіпсований бандами телефон (Ле, Опов. та нариси, 1950, 126).
3. Налагоджувати, робити прийнятним (життя, умови існування і т. ін.). — Воля-воленько! свята та тиха, прийди до нас! — волав я. — ..Хай до нас прийде правда свята й допоможе улаштувати наше гірке життя! (Мирний, IV, 1955, 332); Думка влаштувати якось своє життя поза Безбородьком і Катериною від якогось часу досить дошкуляла Олі (Вільде, Сестри.., 1958, 527); // Доводити до бажаного, успішного результату (справу). Давид довго не барився вже, улаштував іще деякі свої справи й рушив додому (Головко, II, 1957, 82).
4. Забезпечувати житлом, місцем для тимчасового перебування і т. ін.; оселяти. Артамонов влаштував Тасю з сином в готелі й пішов до управління шукати фронтового друга (Дмит., Розлука, 1957, 291); // Посадивши, поклавши, поміщати де-небудь. Найперше, звичайно, подбали про Гайового. Його — хворого — ..пощастило влаштувати на верхній, що для речей, полиці (Головко, II, 1957, 429); // рідко. Зручно розміщати де-небудь (предмети). На протилежному нижньому дивані влаштовувала чемоданчик і вузлик молода жінка (Десняк, Опов.., 1951, 70).
5. Допомагати стати на роботу, вступити до навчального закладу і т. ін. Заремба влаштував її з допомогою Ковіньки в конторі депо (Донч., І, 1956, 461); — Я зараз напишу записку до відділу кадрів, щоб тебе влаштували (Ткач, Плем’я.., 1961, 30).
6. перев. недок. Бути, виявлятися відповідним чиїм-небудь вимогам, сподіванням; задовольняти. — Як вас влаштовує квартирка? (Ле, Міжгір’я, 1953, 418); Такий заступник його [голову] цілком влаштовував. Він знав добре людей, одразу бачив, хто чим дише (Кучер, Трудна любов, 1960, 531); — Турки, чого доброго, ще повернуть назад, а це нас зовсім не влаштовує (Добр., Очак. розмир, 1965, 75).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 428.