УЛО́ВЛЮВАННЯ (ВЛО́ВЛЮВАННЯ), я, с. Дія за знач. уло́влювати. Провідники, які спеціально служать для вловлювання електромагнітних хвиль, що надходять, навиваються приймальними антенами (Курс фізики, III, 1956, 241); — Тут би побудувати станцію для вловлювання сонячної енергії (Донч., II, 1956, 281).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 431.