УОСО́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до уосо́бити. Суперечливі оцінки викликала головна дійова особа драми [«Осіння казка» Л. Українки] — Принцеса. Одні критики вважали, що в образі Принцеси уособлене селянство, інші — інтелігенція (Рад. літ-во, 4, 1964, 59).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 453.