Слово "упруг" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


УПРУ́Г, а, ч., заст.

1. Міра площі, ділянка землі (дорівнює 1/4 або 1/8 десятини), яку можна зорати однією упряжкою волів. — Вся земля наша, одвіку, бо кожна грудка, кожен упруг политі потом, погноєні кров’ю трудящих (Коцюб., II, 1955, 72); * Образно. Може викую я з його [слова] До старого плуга Новий леміш і чересло. — І в тяжкі упруги… Може зорю́ переліг той (Шевч., І, 1963, 224).

2. Міра часу, що дорівнює четвертій частині робочого дня.

На (в, о, об) вечі́рньому упру́зі — перед заходом (про сонце). Як же сонечко вже стало На вечірньому упрузі, Стихли сурми, гомін, крики, Тихо стало скрізь у лузі (Л. Укр., І, 1951, 366); Кінчився літній день, і сонце на упрузі Вечірньому було (Вороний, Вибр., 1959, 105); На (в, о, об) тре́тьому упру́зі — після полудня. Вже так як об третьому упрузі назирне він коненя (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 470.