УРА́ДУВАТИСЯ (ВРА́ДУВАТИСЯ), уюся, уєшся, док., діал. Зрадіти. Дід врадувався, що не буде дальше їхати, і швидко дав коням їсти (Черемш., Тв., 1960, 250); Урадувався Кметик, урадувалися й школярі пернатими гостями (Ков., Світ.., 1960, 120).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 472.