УРОБИ́ТИСЯ1 див. уробля́тися1.
УРОБИ́ТИСЯ2 (ВРОБИ́ТИСЯ), облю́ся, о́бишся; мн. уро́бляться; док., розм. Забруднитися чимось, вимазатися у щось. — Як ти уробилась у сир, які в тебе вуса білі, ха-ха-ха! Тетянка почала викручувати очима, щоб побачити, які то у неї вуса (Григ., Вибр., 1959, 224).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 479.