УРЯДО́ВИЙ, а, е.
1. Прикм. до у́ряд 1. Коли уряд переїхав до Києва, я, що жив на той час у Москві, був введений до урядової комісії по реконструкції міста (Довж., І, 1958, 25); Вона радить нам бути обережними, оскільки урядовим колам наш візит не до смаку (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 13); Робітники, колгоспники та інтелігенція по праву пишаються тим, що на державному прапорі України виблискує найвища урядова нагорода — орден Леніна (Наука.., 12, 1957, 1); — Урядових вказівок ще немає, а в моїх руках тільки твоя приватна телеграма (Ле, Міжгір’я, 1953, 11).
Урядо́ва кри́за див. кри́за.
2. заст. Стос. до уря́д3. — Трапився Каралаєв, заможний чоловік на доброму урядовому місці.. І я зломила своє серце.., вийшла за Каралаєва (Н.-Лев., VI, 1966, 18); Староста, крім того, був строгий в тім, що називав своєю урядовою службою (Фр., II, 1950, 150); Я пишу тепер щось небагато. Моя урядова праця забирає у мене весь час (Коцюб., III, 1956, 256).
3. заст. Офіційний. Скоро ми ввійшли в обруб міста, жандарм відступив від мене і, відповідно до припису, йшов о крок за мною зі строго урядовим виглядом (Фр., III, 1950, 233).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 484.