УХИ́БИТИСЯ (ВХИ́БИТИСЯ), блюся, бишся; мн. ухи́бляться; док., заст. Сховатися. Горить [степ] страшно, вхибиться ніде (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 527.