УХИ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до ухи́льний. Ухильність або безпринципність у теоретичних питаннях якраз в революційну епоху рівнозначні цілковитому ідейному банкротству.. (Ленін, 10, 1970, 43); Об’єктивний, бережний підхід до художнього явища.. не має нічого спільного з ухильністю, двозначністю, з намаганням обійти гострі кути (Літ. Укр., 14.II 1969, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 528.