УЧИ́ТЕЛЬКА (ВЧИ́ТЕЛЬКА), и, ж. Жін. до учи́тель. — Здрастуй… одчини школу.. я приїхала до вас за вчительку (Коцюб., І, 1955, 310); Артем звів голову і, одверто дивлячись учительці в лице, сказав: — Я вже тепер більше не буду ніколи [лаятися] (Головко, II, 1957, 251); Тут же вчителька проекзаменувала Бориса і пішла з ним до директора (Хижняк, Тамара, 1959, 212).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 536.