УШИВА́ТИСЯ1 (ВШИВА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УШИ́ТИСЯ (ВШИ́ТИСЯ), и́юся, и́єшся, док.
1. фам. Спішно залишати місце свого перебування; тікати. Коли він з своїм запитанням звернувся біля кошари до зоотехнічки Тамари.., то реакція Тамари була для Грині зовсім несподіваною. — Вшивайся ти звідси! — викрикнула вона, і Гриня тільки після цього помітив, що обличчя в неї було мокре й червоне від сліз (Гончар, Тронка, 1963, 119); Сагайдакові не лишилося нічого іншого, як перепросити за турботи і вшитись (Добр., Тече річка.., 1961, 291).
2. тільки недок. Пас. до ушива́ти1 1, 2.
УШИВА́ТИСЯ2 див. вшива́тися1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 540.