УШКО́ДИТИСЯ, джуся, дишся, док. Завдати собі шкоди, поранитися, ударитися і т. ін. Наша компанія щасливо зібралася коло огнища.. Ніхто не скалічився, не ушкодився (Фр., IV, 1950, 266).
В голові́ ушко́дилось кому, безос. — хтось схитнувся розумом, збожеволів. Дивлюсь на Гриця — змарнів, очі позападали. Чоловікові в голові щось ушкодилось (Жур., Вечір.., 1958, 322).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 541.