УШКРЯБНУ́ТИСЯ (ВШКРЯБНУ́ТИСЯ), ну́ся, не́шся, док. Зробити собі подряпину, зачепившись за що-небудь; // Поранитися (звичайно не сильно). — А ваша голова? — запитав Саїд. — Пусте. Я ж надміру важкий і, падаючи, вшкрябнувся об колесо (Ле, Міжгір’я, 1953, 110).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 541.