ФА́КТОРНИЙ, а, е. Те саме, що комісі́йний; // у знач. ім. фа́кторне, ного, с. Гроші, які хтось одержує за факторство. [Рахміль:] Грунтець, що війт на нього напосівся, ви йому відступіть.. [Казибрід:] А ти багато факторного візьмеш при такій угоді? (Фр., IX, 1952, 42).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 553.