ФАЛА́НГА, и, ж.
1. У Стародавній Греції та Македонії — шикування до бою щільно зімкнених шерег важкоозброєної піхоти; також військове з’єднання. Стоїть фаланга в бойовому строю.
2. перен. Про групу осіб, що діють у певній галузі. — Яку він має фалангу кореспондентів у найрізноманітніших околицях краю! (Фр., VI, 1951, 232); Я міг би перерахувати ще багато імен і творів, міг би вказати на ту справді талановиту фалангу українських композиторів середнього і молодшого віку, яка становить одну з найблискучіших сторінок української радянської культури (Рильський, Веч. розмови, 1964, 209); // Ряд, шеренга кого-, чого-небудь. На всякий випадок імператор Костянтин велів вислати за Босфор у Руське море фалангу швидких хеландій [тип суден] з легіонерами й грецьким вогнем, надійно охороняти входи до Босфору (Скл., Святослав, 1959, 133).
3. У системі утопічного соціалізму Ш. Фур’є — трудова громада, комуна. Фур’є пропонував перебудувати капіталістичне суспільство. Він закликав влаштовувати фаланги (громади) і спорудити для них нові будівлі за розробленим ним планом (Нова іст., 1956, 120); Вночі фаланги сняться, господарства (Тич., І, 1957, 108).
4. Назва іспанської фашистської партії до 1958 р. У своєму прагненні реалістично змалювати Іспанію періоду громадянської війни Хемінгуей, сам очевидець і учасник тих подій, не був і вузько-тенденційний в осуді франкістської фаланги (Вітч., 6, 1971, 158).
5. анат. Кожна з трьох трубчастих кісток, що утворюють скелет пальців хребетних тварин і людини. Процес скостеніння фаланг пальців руки закінчується у 9-11 років (Шк. гігієна, 1954, 71).
6. Отруйна павукоподібна тварина. — Сину! Ти накликаєш лихо на наш дім. Фаланга смертельно вкусила нашу Тозі-хон (Ле, Міжгір’я, 1953, 207); Особливо багато [в пустелях] плазунів: ящірок, змій, черепах. Багато і павукоподібних: фаланг, скорпіонів (Фіз. геогр., 5, 1956, 136).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 554.