ФАМІЛІ́ЙНИЙ, а, е, заст., діал. Те саме, що фамі́льний. Панські расові верхівці, якими величався грушатицький двір, перші впали жертвою завидющих очей..; такою ж дорогою пішло й панське «фамілійне» срібло (Фр., VIII, 1952, 29); Фамілійний замок.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 557.