Слово "фантаст" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ФАНТА́СТ, а, ч.

1. Людина з дуже розвиненою фантазією (у 1 знач.). — Бігме, ви чудовий фантаст. Із вас вийшов би непоганий Шерлок Холмс (Досв., Вибр., 1959, 121); Надії і мрії фантастів малювали картини майбутнього щасливого суспільства десь далеко за рубежами й перевалами XX віку (Рад. Укр., 15.Х 1961, 2); // Той, хто захоплюється фантазуванням, не зважаючи на реальну дійсність. [Бентлі:] Я вас ненавиджу, майоре! [Петерсон (із здивуванням підводить голову):) А хіба це має якесь значення в нашій службі? Ви непоправний фантаст, Бентлі! (Галан, І, 1960, 397); // розм. Той, хто завзято, настирливо намагається здійснити свої фантазії. Вона [Сахно] була в руках цього божевільного фантаста, злочинного і жорстокого ворога (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 93).

2. Письменник, художник, який у своїх творах зображує, змальовує фантастичні сюжети. Великі світлі уми, видатні вчені і фантасти… писали про те, що настане такий час, коли люди житимуть в «Місті Сонця» (Цюпа, Україна.., 1960, 286); Він [К. Е. Ціолковський] відомий не тільки як конструктор космічних літальних апаратів, а й як письменник-фантаст (Наука.., 10, 1965, 34).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 560.